Кіт, який звик жити сам у покинутому будинку на пагорбі, одного дня прокидається від гуркоту й бачить, як вода повільно, але невпинно поглинає усе довкола. Коли хвиля добирається до оселі, він стрибає на невелику деревʼяну лодку, де вже туляться інші тварини – пес, птах, свиня, козел та кілька дрібніших пасажирів, які зовсім не в захваті від нової компанії. Без жодного людського слова й під постійним шумом дощу човен дрейфує крізь затоплені міста, ліси, фабрики та залишки людських речей, що нагадують, яким світ був до потопу. Тварини сваряться через їжу, територію й правила, але поступово вчаться допомагати одне одному – витягувати з води, ремонтувати човен, шукати безпечні місця – і разом рухаються до нового шматка суші, який може стати для них початком іншого життя.

Поставте оцінку

Це допоможе покращити ваші рекомендації

7.0
1 голос

Залишити коментар