Документальний фільм на тлі Другої світової війни та повоєнних років у Галичині розповідає три реальні історії єврея Аарона Вайса з Борислава, українки Ольги Ільків та польського ксьондза Станіслава Бартмінського, чиї долі перетинаються з насильством, окупаціями й міжетнічною ворожнечею, але водночас – із жертвенністю й солідарністю. Вайс виживає завдяки тому, що його ховають українські й польські сусіди, а згодом його власна родина рятує сина одного з тих, хто працював у окупаційній поліції; Ільків як зв’язкова УПА проводить 14 років у радянських таборах, втрачаючи можливість виховувати своїх дітей; Бартмінський, парафіяльний священник з Перемишля, десятиліттями намагається подолати ворожнечу між поляками й українцями, що загострилася через воєнні злочини й братовбивчі сутички. На тлі знайомих ландшафтів Галичини – нині території України та Польщі – стрічка поєднує інтерв’ю, хроніку та спостереження за вже літніми героями, показуючи, як особисті рішення “простих людей” у критичні моменти можуть ламати логіку ненависті й зберігати людську гідність.

Поставте оцінку

Це допоможе покращити ваші рекомендації

0 голосів

Залишити коментар